Новини

У філіалі Закарпатського обласного художнього музею ім.Й.Бокшая «Народний літературний музей Закарпаття» презентували книгу Йосипа Архія «Парцели. Оповідання».

Збірка вийшла друком цьогоріч в ужгородському видавництві «РІК-У» та присвячена 105-річчю з дня народження письменника.

Йосип Архій (1920-1996 рр., м.Ужгород) – закарпатський поет, прозаїк, перекладач і педагог. По закінченні Ужгородської гімназії та Будапештського університету працював учителем російської, німецької і латини. Автор єдиної прижиттєвої поетичної збірки «С полетом дней» (1941). Від 1942 року писав українською, один із авторів збірника «Перед сходом» (1943), також друкувався в інших альманахах і періодиці. Літературна діяльність автора завершилась дуже рано та, за висловом Юрія Керекеша, стала «обірваним початком» у житті письменника.

Творчий спадок Йосипа Архія, а саме його поезії, оповідання, літературно-критичні й мовознавчі статті та рецензії, було видано книгою «Чуття вогненне молоде» у 2005 році – з передмовою Івана Хланти і спомином Юрія Керекеша. Тоді ж, стараннями родини письменника, в Ужгороді, на фасаді будинку, де жив Йосип Архій, було встановлено і меморіальну таблицю.

У 2020 році в приміщенні Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України провели вечір пам’яті з нагоди 100-річчя з дня народження Йосипа Архія.

Нинішнє видання – є продовженням пошанування постаті незаслужено забутого автора та його доробку. Вміщені у збірці архівні матеріали впорядкувала донька письменника – доктор медичних наук, професорка Ужгородського національного університету Емілія Архій. Крім того, книгу доповнює «Спомин про батька…», в якому пані Емілія пише як про становлення письменника, чий шлях у літературі поряд із друзями-колегами Кирилом Галасом, Юрієм Керекешем, Петром Проданом, Дмитром Вакаровим розпочався у самому серці гортіївської Угорщини, так і про його пізніше вимушене рішення перестати писати.

«Тато ще друкувався, але вже і як його вірні друзі Кирило Галас та Юрій Керекеш, писав тільки українською мовою, усвідомлюючи себе українцем. На якомусь зібранні, виступаючи в Університеті, він саме на цьому наголошував. Тоді один із присутніх закарпатців, який підтримував русофілів, вигукнув, що такі поети «б’ют в спіну рускава народа!». Згодом, у зв’язку з цим випадком, розпочалися безперервні нічні виклики до КДБ, де Тата затримували аж до ранку, безсонні ночі Мами, страх за батькове життя і за майбутнє їхньої ще зовсім молодої родини. Отоді-то вирішили: не писати, не друкуватися, хоч тимчасово, але взятися до педагогічної праці та будівництва хати… Проте тимчасове стало постійним…», – згадує на сторінках книги Емілія Архій.

До збірки увійшли як раніше публіковані оповідання, так і невідома рукописна спадщина Йосипа Архія. Їх дбайливо та майстерно опрацювала редакторка книги Олександра Козоріз, яка є і авторкою передмови. Під час презентації вона детально розповіла про процес роботи над книгою та власну причетність до виходу ось уже другого збірника творів Йосипа Архія.

Завідувач музейного філіалу, заступник голови Закарпатської обласної організації НСПУ Василь Густі з приємністю відзначив, що на подію завітали літератори, перекладачі, науковці, бібліотекарі, яких зацікавив збірник оповідань. Водночас, зауважив, що Йосип Архій мав хист і до малювання: його вчителем був корифей закарпатського живопису, народний художник України Йосип Бокшай, тож не випадково в оформленні видання використано саме його роботу – «Осінь у Карпатах».

Привітав доньку письменника, пані Емілію, і всіх дотичних до видання книги головний спеціаліст відділу збереження об’єктів культурної спадщини та музеїв департаменту культури Закарпатської ОВА, доктор філософії в галузі історії та археології Костянтин Куцов. Він наголосив на важливості цього видання як для дослідження творчості письменника, так і для вивчення в цілому – відтинку історії нашого краю, що був сповнений буремними подіями та позначений діяльністю видатних краян, чимало з яких і досі практично не відомі для загалу.

Долучилися до виступів письменники, літературознавці, педагоги Тетяна Ліхтей, Петро Ходанич і Лідія Повх, які поділились особистими спогадами про Йосипа Архія, враженнями від його творчості, а також зачитали вірші автора, зокрема, про війну, що резонують із сьогоденням.

Присутні на зустрічі невістка Кирила Галаса Алла Галас і донька Юрія Керекеша Ольга Новікова теж із теплом розповіли про дружні взаємини письменників із Йосипом Архієм, подякували його родині за те, що береже пам’ять і популяризує спадок видатного закарпатця.

Збірка «Парцели. Оповідання» символічно прикрасила підготовлену Василем Густі книжково-документальну виставку, присвячену творчості Йосипа Архія. В експозиції – доробок письменника, публікації про нього та світлини, а також твори його літературних побратимів.

Крім того, колекцію Народного літературного музею Закарпаття цього вечора поповнило ще кілька знакових книг. Це два білінгвальні видання творів польських авторів у перекладі Олександри Козоріз: «П’ятицвіття польських поетів» – збірка віршів Владислава Броневського, Константи-Ільдефонса Ґалчинського, Ярослава Івашкевича, Леопольда Стаффа і Юліана Тувіма – найвидатніших польських поетів початку і середини XX ст., а також «Сонячний годинник» Яна Парандовського, що містить 13 есеїв автобіографічної повісті письменника. В оформленні книг використано роботи заслуженої художниці України Надії Дідик.

До слова, перші 9 есеїв Яна Парандовського у перекладі того ж авторства побачили світ у 39-му випуску серії між «Карпатами і Татрами» в 2023 році (засновниця серії – Тетяна Ліхтей). Саме завдяки цим перекладацьким здобуткам Олександра Козоріз стала лавреаткою Обласної премії ім.Ф.Потушняка за 2023 рік.

Принагідно книгу Анни Ціми «Прокинутися на Шібуї» у власному перекладі з чеської представила та долучила до музейної колекції і кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Ужгородського національного університету Любов Павлишин, яка нещодавно перемогла в конкурсі на здобуття Обласної премії ім.Ф.Потушняка за 2024 рік у номінації «Художній переклад».