Новини

В області вшановують 50-ті роковини відходу до вічності видатної постаті, одного з засновників Закарпатської художньої школи, живописця та педагога, народного художника України Йосипа Бокшая.

Триденна програма заходів стартувала напередодні. Пам’ять митця вшанували Божественною Літургією в Ужгородському Хрестовоздвиженському греко-католицькому Катедральному Соборі, справили панахиду на місці спочивання Йосипа Бокшая. Також представили його творчість як сакрального художника у виставковій залі Резиденції Мукачівських єпископів – роботами з колекції Мукачівської греко-католицької єпархії. Після чого відбулася пленарне засідання за участю представників єпархії, Закарпатської академії мистецтв, творчої інтелігенції, родини художника. З вітальним словом і високою оцінкою доробку майстра виступили правлячий Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії, Владика Теодор Мацапула, директор Закарпатського обласного художнього музею ім.Й.Бокшая, художник Франциск Ерфан, ректор Ужгородської греко-католицької богословської академії ім.блаженного Теодора Ромжі, доктор теології, о.Петро Береш і ректор Закарпатської академії мистецтв, професор, доктор мистецтвознавства Михайло Приймич.

Нині програму продовжила науково-практична конференція «Йосип Бокшай: постать і спадщина», що відбулася в залі Закарпатського обласного художнього музею ім.Й.Бокшая. Захід об’єднав близько 20 доповідачів, серед яких представники музею – директор Франциск Ерфан, мистецтвознавиці Людмила Біксей та Олена Приходько, науковці Закарпатської академії мистецтв – Оксана Гаврош, Михайло Сирохман, Аттіла Коприва, Одарка Сопко, Роман Пилип, Крістіна Кліса, інші дослідники творчості художника, зокрема, з-за меж області.

Як зазначив у своєму виступі Франциск Ерфан, у творчому спадку Йосипа Бокшая – понад тисячу живописних полотен: жанрові картини, портрети, натюрморти. В музеї, що носить ім’я митця, зберігається близько сотні його робіт, ще чимало прикрашають музейні та приватні збірки в Україні, низці країн Європи та США. Одним із улюблеих тематичних різновидів для художника є краєвид. В історію образотворчості Закарпаття він увійшов як неперевершений майстер настроєвого пейзажу. Сам митець казав: «ставиться до природи як до головного вчителя». Водночас, він був людиною глибокої віри. Стверджував, що духовною ознакою справжнього митця є смиренність. «Сакральна творчість – невід’ємна і чи не найвагоміша частка його творчого доробку. Серед найбільш знакових монументальних праць – розпис плафона Ужгородського Катедрального Собору – «Воздвиження Чесного Животворящого Хреста» 1939 року та розпис в одному з найвідоміших храмів Угорщини – церкві села Марія Повч, де зберігається унікальна чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Важко перерахувати всі твори митця з сакральної тематики: полотна, панно, призначені для оздоблення церков, портрети релігійних діячів. Відданість вірі у художника була природною, непоказною, як наслідок сімейного виховання, адже велика родина Бокшаїв усвідомлювала своє покликання у служінні ідеалам християнської духовної культури».

Михайло Приймич зауважує: Йосип Бокшай здійснив неоціненний внесок у мистецтво краю, який ми досі не зуміли осмислити сповна. Як відомо, Йосип Бокшай разом із Адальбертом Ерделі є засновниками Закарпатської художньої школи, у цьому значенні їх імена – завжди поряд, водночас – це абсолютно різні митці, кожен доклався до формування мистецького контексту вагомо та неповторно.

«Коли говорити про Адальберта Ерделі – це, можна сказати, дух, який прагнув принести розуміння модерності в Закарпаття, і цей художник зробив надзвичайно багато для створення середовища. Але коли говоримо про Йосипа Бокшая, то цей художник, можливо, за духом був найближчий до розуміння дійсності простим селянином або інтелігентом із Закарпаття. Бачите, кожен народ пробує себе осмислити у своєму власному просторі, а способом осмислення є різні речі: історична література, поезія, музика. Закарпаттю надзвичайно пощастило, тому що однією із форм осмислення дійсності або глорифікації рідного краю – є пейзаж, який створив Йосип Бокшай. Фактично, він зумів створити той зідеалізований пейзаж Закарпаття, який став зразком для подальших художників, своєрідним каноном. Так передати Закарпаття із такою величезною любов’ю до того народу, який тут живе – це, можливо, не зробив ніхто. Зараз говорять, що це постромантизм, або неоромантизм, але я би казав, що це романтизм, який є запізнілим. Справа в тому, що процес національного пробудження на Закарпатті відбувався тільки на початку XX століття. І цей процес процес відбувається через осмислення себе у просторі своєї землі. Власне, це і є творчість Йосипа Бокшая».

Завтра, 21 жовтня, відбудуться ще два завершальні заходи в Мукачеві. У просторі Угорського дому ім.М.Мункачі презентуватимуть книгу «Художник Мігай Манкович (1785-1853)» про першого художника Мукачівської греко-католицької єпархії за участю редактора видання Томаша Манковича. Крім того, відбудеться відкриття виставки «Династія Йосипа Бокшая» – з творів видатного митця, його сина – художника Йосипа Бокшая (молодшого), онука – художника Франциска Ерфана, а також керамістки Ірини Ерфан та скульптора і художника Володимира Перепаді. Початок о 18:00.

Організатори заходів на вшанування 50-их роковини відходу до вічності Йосипа Бокшая – Мукачівська греко-католицька єпархія, Закарпатська академія мистецтв, Закарпатський обласний художній музей ім.Й.Бокшая за підтримки Департаменту культури Закарпатської ОВА, Благодійного фонду ім.Й.Бокшая та Угорського дому ім.М.Мункачі.