Новини

У філіалі Закарпатського обласного художнього музею ім.Й.Бокшая «Народний літературний музей Закарпаття» вшанували пам’ять і внесок видатного краянина Дмитра Федаки – відомого українського літературознавця, редактора та видавця, публіциста, педагога, культурного діяча.

З нагоди нещодавнього 85-річчя з дня народження Дмитра Федаки тут розгорнуто книжково-документальну виставку «Його творча спадщина не підвладна часові». Презентація стала нагодою для письменників, видавців, бібліотекарів, інших поціновувачів слова та членів родини – зануритися у багатий творчий спадок, пригадати найбільш знакові видання, а також поділитися споминами про Дмитра Михайловича.

Ознайомив присутніх із добіркою завідувач музейного філіалу, заступник голови Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури України, письменник Василь Густі. Зазначив: в експозиції представлено лише дещицю із доробку, що налічує близько тисячі відредагованих, упорядкованих і виданих Дмитром Федакою книг, до більшості з яких він також писав передмови, післямови та робив примітки. За словами Василя Густі, ще на початку 70-их років, усвідомлюючи з якими перешкодами для самореалізації в літературі зіштовхувалась тогочасна молодь, Дмитро Михайлович запропонував видавати щорічні збірники молодих літераторів – із Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, які обслуговувало республіканське видавництво «Карпати». Таким чином, у 1973 році з’явилась перша ластівка – «Перевал», а далі й «Новоліття», «Суцвіття», «Калиновий спів», «Сонячний годинник». На сторінках цих видань успішно дебютували відомі майстри слова – Дмитро Кремінь, Дмитро Кешеля, Галина Малик, Мирослав Дочинець, Лідія Повх, Петро Ходанич та ін.

Згодом, працюючи у видавництві «Карпати», Дмитро Федака ініціював і реалізував створення міжвидавничої серії «Карпати». Завдяки цьому проєкту побачили світ десятки книг, у яких відтворена доля нашого краю, від низки авторів із різних країн. Його заслуга і в створенні унікальної «Народної бібліотеки», яка потішила сучасних читачів творами Юрія Станинця, Марка Бараболі, Олександра Духновича. А у «Видавництві «Закарпаття» Дмитро Михайлович започаткував серію «Письменство Закарпаття», в якій відкрилися нові глибини і висоти творчої спадщини Михайла Лучкая, Василя Гренджі-Донського, Юлія Боршоша-Кумятського, Федора Потушняка і багатьох інших.
Окремої розмови варта співпраця Дмитра Федаки з українськими письменниками Словаччини. Вершиною ж його творчості стали літературні портрети й ескізи «Українське красне письменство Закарпаття» («TIMPANI», 2017).

Про творче становлення Дмитра Федаки, талант якого став помітним у професійних колах іще зі студентських літ, розповів брат – учений-етнолог, краєзнавець, музеєзнавець, доктор історичних наук Павло Федака. Він відзначив неабияку працьовитість, відданість улюблений справі, а також авторитетність слова Дмитра Федаки як літературознавця і редактора. Павло Федака також нагадав, що Закарпатське крайове культурно-освітнє товариство «Просвіта», яке він очолював 26 років, щорічно видає свій календар. І біля витоків видання цього довідника також стояв Дмитро Федака. Перший номер календаря, що побачив світ у 1993 році, Павло Федака символічно подарував музеєві. До слова, в цьогорічному календарі на 2025 рік, що також представлений в експозиції, вміщено статтю до 85-річчя з дня народження Дмитра Федаки, написану його дружиною – Нелею Андріївною. Вона присвячена тому, як Дмитро Михайлович трудився на рідній землі не в творчому, а в господарському розумінні, адже дуже полюбляв поратися на городі та доглядати за садом.

Спогадами про Дмитра Михайловича та думками про його доробок поділилися присутні на зустрічі представники видавництв, із якими він співпрацював – Віктор Браславець («Карпати»), Василь Ільницький («Видавництво «Закарпаття») та Ярослав Федишин («TIMPANI»). До них долучилася письменниця Олена Пекар, яка розповіла про важливу роль Дмитра Федаки у її літературному житті, адже саме він свого часу упорядкував, доповнив післямовою та видав дебютну книгу авторки, чим мотивував її до подальшої творчості.

Насамкінець заступниця начальника управління інформаційної діяльності та стратегічних комунікацій департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОВА Марина Чепа-Марковці подякувала всім присутнім за те, що бережуть пам’ять про видатного краянина і популяризують його творчу спадщину. Принагідно запросила відвідати XIV книжкову виставку «Книга-фест», одним із ініціаторів започаткування та проведення якої був і Дмитро Федака.

Нагадаємо, «Книга-фест» триватиме 24 жовтня з 10:00 до 17:00, в історико-культурному центрі «Совине гніздо» (вул.Ф.Ракоці, 2).

Переглянути ж експозицію у Народному літературному музеї Закарпаття охочих запрошують упродовж місяця.