Новини

У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім.Т.Легоцького відкрито першу в новому році виставку – «Від Фанчикова до Парижа». Вона присвячена художникові Іштвану Кутлану (1894-1969).

Як зазначають організатори, виставку підготовлено в межах проєкту «Повернення із забуття», що був започаткований музеєм 4 роки тому з метою нагадування про призабуті імена краян, котрі здійснили вагомий внесок у розвиток історії, науки і культури Закарпаття. Так, цього разу музейники спробували увічнити пам’ять про талановитого уродженця села Фанчиково на Виноградівщині.

Іштван Кутлан – багатогранна особистість, він був також відомим спортсменом, засновником і популяризатором вільної боротьби у краї, учителем, актором. Як художник здобув славу далеко за межами Закарпаття, представляючи свою творчість у столицях Угорщини, Чехії, Румунії, Франції та ін. Працював у різних техніках, а ще – оформлював дитячі читанки під редагуванням Олександра Маркуша, ілюстрував їх із Йосипом Бокшаєм.

Адальберт Ерделі писав про Іштвана Кутлана: «Він культивував деталі узбережжя Тиси; після навчання у Парижі привіз із собою широкий мазок, з Нодьбані – свіжий подих нодьбанської мистецької колонії». Маючи можливість залишитися у Парижі, постійно прагнув додому, у Фанчиково, де його зачаровувала Тиса, навколишня краса, тепло рідної домівки. «Художник Тиси» – такий титул свого часу отримав Іштван Кутлан і від ужгородського художника Павла Балли.

В урочистому відкритті виставки взяли участь представники Генерального консульства Угорщини в Ужгороді, митці та поціновувачі живопису.

З вітальним словом виступили директорка музею Ольга Шумовська і завідувачка відділу історії та краєзнавства музею Валерія Русин – кураторка виставки. Зауважили, що спочатку планувалося представити невелику добірку з трьох картин із музейної збірки, проте завдяки колекціонерам Василю Ковачу з Берегова та Василю Русину з Ужгорода експозиція налічує 19 полотен. Це ліричні пейзажі та натюрморти Іштвана Кутлана, що охоплюють період з 1922 по 1964 рік. А поряд із картинами подано й оригінальні читанки, світлини, фотокопії листів до Адальберта Ерделі та Андрія Коцки тощо.

Оглянути виставку охочих запрошують до 30 січня.