23.01.2026
У галереї «Ужгород» представлено доробок відомого художника краю Павла Бедзіра – з нагоди 100-річчя з дня його народження.
В експозиції зібрано близько 30 робіт із приватних колекцій. Добірка знайомить із різними періодами творчості митця, окремі твори презентують для широкого загалу вперше.
Вагомість події підкреслив мистецтвознавець і художник Михайло Сирохман. Зазначив, що Павло Бедзір залишається унікальною постаттю в мистецтві краю. Він був не лише майстерним художником, а й направду глибоко мислячою людиною, і як мисляча людина – все життя «бавився»: з теоріями, вченнями, сенсами, творчими ідеями та формами їх утілення. Пройшов великий шлях самовдосконалення через заглиблення у світову філософію, езотеричні вчення Сходу, практику йоги. Художник великого інтелектуального і мистецького потенціалу, що як магніт притягував до себе творчих людей. «Павло Бедзір переніс на наш ґрунт те, що, можливо, було в Парижі на початку XX ст. – богемне життя, та не в плані якоїсь претензії, манірності, нескінченних розваг, а в значенні дуже серйозних мистецьких пошуків. Він працював вільно і самовіддано, не визнаючи компромісів, та чітко йшов своїм шляхом художника. В умовах радянської несвободи, мистецтво стало для Павла Бедзіра тією правдою, якій він не зраджував до кінця життя».
Доктор мистецтвознавства, ректор Закарпатської академії мистецтв Михайло Приймич зауважив, що нерідко знакові особистості – непомітні для своєї епохи. І в часи Павла Бедзіра також були знамениті люди, чиї імена майоріли на шпальтах газет, проте нині про них рідко згадують. Натомість Павло Бедзір – залишився помітним явищем в історії мистецтва Закарпаття. «Підлаштуватися під епоху, бути тим, що від тебе вимагають – це простіше. А от бути собою, нести якусь іншу інформацію – не кожен наважиться. І в цьому є певний героїзм – стояти самому зі своїми ідеями та пробувати їх презентувати в цей світ, який тебе часто не сприймає, або й насміхається. Такий непростий шлях вибрав для себе і Павло Бедзір, очевидно, зіштовхуючись із випробуваннями, але треба сказати, що коли ви дивитеся на ці роботи – бачите, що в них справді пульсує життя. Цей художник жив, творив, мав власні думки та переживання і не ховався від них».
Більшість представлених на виставці робіт – із родинної колекції художника Павла Ковача. Він розповів, що дружив із Павлом Бедзіром із 1978 року, багато спостерігав за ним і щораз відкривав для себе якісь нові сторони митця. Картини ці – дуже важливі для Павла Ковача, адже з ними він популяризує не лише мистецтво Павла Бедзіра, а й їхні спільні погляди на мистецтво загалом. «Те, що Павло зробив на Закарпатті, навіть в Україні такого ніхто не зробив – щоби графіка була самостійною, окремим баченням, дослідженням, проявленням себе в творчості. Адже майже всі графіки, яких ми знаємо, були ілюстраторами, вони працювали з літературою. Водночас, скажу, що в мистецтві не важливо – графіка, живопис чи скульптура. Тут важливі твої наміри – ти маєш працювати з тим, хто ти є. Бо якщо ти не особистість, чим би ти не займався – це не буде високим мистецтвом. Тому що в цьому мистецтві не буде тебе, твого непізнаного «я», яке, власне, і є суттю духовності».
Своїми спогадами про Павла Бедзіра та враженнями від його творчості також поділилися голова секції живопису Закарпатської організації Національної спілки художників України, заслужений художник України Василь Вовчок, письменник Павло Чучка, директор галереї, художник Микола Шете.
Павло Бедзір створив численні графічні серії, які вважаються одними з найкращих зразків української графіки XX століття. Серед найвідоміших – цикл «Із життя дерев». Як зауважив Михайло Сирохман, до цієї теми, ясна річ, звертається чи не кожен митець, проте Павло Бедзір виніс звичне малювання дерев на неймовірно високий рівень. Із часом таких робіт було створено настільки багато, що дехто сприймає його лише як «художника дерев», але це зовсім не так. Тож у нинішній експозиції вирішили показати іншу творчість Павла Бедзіра як графіка та живописця.
До слова, поряд із доробком Павла Бедзіра є картина, присвячена йому, з простою і, водночас, величною назвою – «Художник». Автор – Павло Ковач.
Оглянути виставку охочих запрошують упродовж двох тижнів.
Довідково:
Павло Бедзір народився 27 січня в с.Калини Тячівського району.
Перші уроки живопису отримав під час навчання у Мукачівській торговельній академії в майстерні відомого художника Вільмоша-Йожефа Береца. У 1946 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва, де педагогами з фаху були Адальберт Ерделі, Федір Манайло й Ернест Контратович.
Учасник обласних, республіканських та закордонних виставок. Член Національної спілки художників України. Лауреат Обласної премії ім.Й.Бокшая та А.Ерделі.
Не стало художника 10 липня 2002 року.



















Розроблено КП "ЗІАЦ" ЗОР