Новини

На Закарпатті стартував «Чендей-фест» – вагома літературно-мистецька подія України, яку вже всьоме організовує Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея за підтримки партнерів.

Мета фестивалю – популяризувати творчість Івана Чендея, класика української літератури ХХ століття, Шевченківського лауреата, прозаїка, публіциста, кіносценариста, відомого як співавтор сценарію до культового фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», а також культурно-громадського діяча.

Цьогорічний «Чендей-фест» – чотириденний, а його програма насичена різноманітними літературно-мистецькими та просвітницькими заходами, які, крім обласного центру, відбуватимуться і в Чинадійові, Тячеві, Новоселиці та Дубовому.

Локацією першого фестивального дня традиційно стала садиба письменника в Ужгороді, затишне подвір’я якої вмістило багатьох шанувальників художнього слова – дослідників творчості Івана Чендея, письменників і митців із низки українських міст.

На початку присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Героїв і Героїнь, які полягли за Україну.

Модератор заходу, голова Міжнародного благодійного фонду ім. І. Чендея Іван Трещак наголосив, що саме завдяки нашим захисникам і захисницям нині маємо можливість жити, працювати, збиратися разом, пізнавати та розвивати українську культуру. Тож закликав подякувати нашому війську, долучившись до збору коштів упродовж фестивалю.

Іван Трещак нагадав присутнім про історію «Чендей-фесту», його особливості, головні здобутки й особистостей, які в різні роки долучалися до його проведення, розповів про родзинки цьогорічної програми.

Привітали поважну спільноту Ужгородський міський голова Богдан Андріїв та директор департаменту культури Закарпатської ОВА, заслужений артист України Євген Тищук. У своїх виступах вони найперше подякували родині Івана Чендея – доньці Марії Чендей-Трещак та зятеві Івану Трещаку, які невтомно бережуть, популяризують і актуалізують творчу спадщину видатного краянина.Наголосили, що проведення таких заходів особливо важливе нині, в умовах боротьби за українську ідентичність. Адже культура не лише зберігає нашу пам’ять і самобутність, а й зцілює, об’єднує та надихає. Побажали всім учасникам фестивалю змістовних зустрічей, цікавих відкриттів, приємних вражень і нових творчих здобутків.

Центральна подія цього дня – нагородження переможців VIII Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея, що проходив навесні. На адресу оргкомітету надійшло 230 заявок у трьох номінаціях: «Чендеєзнавство», «Мала проза» та «Сценарій короткометражного фільму». А що конкурс – анонімний, завжди є інтрига щодо автора твору. У фокусі – винятково текст, – зауважив Іван Трещак.

Твори учасників оцінювало фахове журі з відомих письменників, літературознавців, митців і критиків, засновників конкурсу.

За їхнім рішенням результати конкурсу такі:

I. Номінація «Чендеєзнавство»

Гран-прі

Сидір Кіраль (Київ) – за перше оприлюднення й ґрунтовний аналіз архівних документів радянської цензури у персональній справі Івана Чендея (навколо роману «Птахи полишають гнізда…» та збірки «Березневий сніг»), а також за вагомий внесок у розвиток та становлення сучасного чендеєзнавства.

II. Номінація «Мала проза»

Гран-прі

Катерина Мотрич (Київ) за новелу «Дарія».

Лауреатами конкурсу в цій номінації також стали:

– Валерій Пузік (Київ) за оповідання «Шульц»;

– Сергій Степанівський (Антоненко) (Київ) за оповідання «Мати»;

– Тетяна Іванчук (Київ) за оповідання «Вєрка»;

– Юлія Желізко (Тернопіль) за оповідання «Три товариші»;

– Олександр Подольський (Київ) за оповідання «Справжній спецназівець».

III. Номінація «Сценарій короткометражного фільму»

Гран-прі

Юрій Вєткін (Чернігів) за кіносценарій «Телефони».

Лауреати:

– Аїда Хома (Київ) за кіносценарій «Сповідь без покаяння»;

– Олексій Комаровський (Київ) та Віра Яковенко (Київ) за кіносценарій «Попіл до пилу».

Спеціальними відзнаками журі конкурсу нагородили: Владислава Івченка (Київ) за оповідання «Старший матрос Муха не повертається додому»; Оксану Мазур (Львів) за оповідання «Записки на полях»; Олександра Морозюка за новелу «Поховали Івана»; Ярину Іванків (Львів) за сценарій-п’єсу «Сестри»; Миколу Трубецького-Іванова (Київ) за кіносценарій «Місток» та Геннадія Удовенка (Київ) за сценарій-п’єсу «Весна».

Особливістю цьогорічного конкурсу стала активна залученість військових письменників. Причому як письменників, котрі стали військовими, так і військових, які стали письменниками. Їхній досвід, живе і правдиве осмислення наших реалій – дуже цінні як для сучасного читача, так і для майбутніх поколінь, адже це – історія, увічнена в художніх творах.

Про це мовили, зокрема, начальник групи цивільно-військового співробітництва Закарпатського ОТЦК та СП, підполковник Євген Грабар та офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Ужгородського РТЦК та СП Олександр Гаврош. Письменник та журналіст, який свого часу був і переможцем цього конкурсу, і членом журі, Олександр Гаврош також запропонував, що, зважаючи на участь у конкурсі військовослужбовців, цілком доречно в майбутньому запровадити й спеціальну номінацію для воїнів-літераторів.

Водночас тема боротьби українців за свою державу так чи інакше прозвучала у більшості авторів. За словами співорганізаторки конкурсу, членкині журі Марії Чендей-Трещак, серед творів конкурсантів збільшилася кількість текстів на воєнну тематику. «Ми всі травмовані війною. І твори просякнуті болем війни. Твори, де ми дивимося на героя крізь призму автора, дуже проникливі. Особливість формату малої прози – потрапляти голкою в нерв, у серце. З такими творами нам пощастило. Є і твори про маленьку людину, життя якої – цілий всесвіт. Зрештою, перемогли гарні, зворушливі твори про вічне, про те, що поза часом», – зауважує Марія Чендей-Трещак.

Своєю чергою, членкиня журі, відома акторка театру та кіно, уродженка Ужгорода Римма Зюбіна, оголошуючи переможців у номінації «Сценарій короткометражного фільму», так само акцентувала на актуальності порушених тем, їх якісній, оригінальній та емоційно глибокій подачі. За її словами, деякі сценарії безумовно вартують екранізації, і вона залюбки долучилася б до їх кінопояви як акторка або продюсерка.

Ще однією спеціальною нагородою конкурсу стала відзнака голови оргкомітету Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея за збереження традиції уславлення рідного краю в закарпатському літературному процесі, яку здобув письменник і журналіст Василь Шкіря (Іршава).

Нагороду передали присутньому на заході письменникові, завідувачеві Народного літературного музею Закарпаття, заступнику голови крайової організації НСПУ, заслуженому працівникові культури України Василеві Густі. У своєму виступі він так само привітав Василя Шкірю і подякував організаторам конкурсу та «Чендей-фесту». Також додав, що незабаром спілчанський осередок відзначатиме 80-річчя створення, до якого значною мірою був причетний Іван Чендей.

Завершенням першого фестивального дня став показ просто неба легендарної кінострічки «Тіні забутих предків».

Попереду ще три яскраві та змістовні дні «Чендей-фесту 2026».

Додаємо програму та радимо відвідати.