Новини

У пресцентрі Закарпатської облдержадміністрації розповіли про початок Міжнародного грантового проєкту «Поза національностями. Етнографічні та культурні подібності між румунами, українцями та словаками регіону Верхньої Тиси» (EtnCultSim)» у рамках програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027».

Спільно з Повітовим музеєм Сату Маре (Румунія) і Музеєм української культури у Свиднику (Словаччина) головним партнером цього проєкту є Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

Привітала учасників проєкту керуюча справами Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч. Вона відзначила, що з румунськими та словацькими партнерами наш край єднають добросусідські взаємини та багаторічна співпраця в різних галузях, зокрема, культурній. За словами Мирослави Ливч, презентований нині проєкт, спрямований на збереження та популяризацію нашої культурної спадщини, особливо актуальний сьогодні, коли ворог намагається знищити нашу ідентичність. Відтак Мирослава Ливч подякувала представникам музеїв і запевнила, що обласна рада зі свого боку всіляко сприятиме успішній реалізації проєкту.

Заступник директора Департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА Віктор Кравчук зауважив, що обласні заклади культури Закарпаття мають значний потенціал та перспективи для міжнародної культурної діяльності, адже наш край – прикордонний, межує зі Словаччиною, Польщею, Угорщиною та Румунією. За його словами, міжнародні зв’язки відіграють дуже важливу роль для розвитку та популяризації діяльності будь-якого сучасного закладу культури, а в ширшому контексті – позитивно впливають на співпрацю між народами, працюють на імідж держави, її туристичну привабливість. Тож побажав учасникам проєкту досягти бажаних цілей.

Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан розповів, що завдяки тривалій і плідній співпраці між музеями досі було організовано вже чимало наукових та культурно-мистецьких заходів, зокрема, реалізовано два грантові проєкти. Як і раніше, основною метою учасників залишається збереження та популяризація культурної спадщини транскордонного регіону. «В рамках цього проєкту буде здійснено ряд важливих заходів для всіх трьох музеїв. Цього разу ми з партнерами робимо акцент на популяризації наших музейних колекцій шляхом їх цифровізації».

Планами й очікуванням від участі в проєкті поділилися представники Повітового музею Сату Маре – менеджер Лівіу Марта, начальниця департаменту просування спадщини та музейного виховання Ірина-Люба Горват і музеографка Мелінда-Лаура Татаран. Зокрема, Лівіу Марта акцентував на перевагах оцифрувавння музейних колекцій: «Найперше це дає нам можливість відвідувати такі населені пункти, де немає створеної бази для проведення виставок. Також цифровізація дуже важлива в умовах війни, а Україна знаходиться в центрі цих подій. Адже відомо, що пропаганда відбувається щодо питання національної ідентичності, і ця пропаганда націлена саме на людей, котрі не мають якоїсь спеціальної підготовки та не володіють інформацію. Тому ми маємо їм показати цю спадщину. Так само важливо для нас, фахівців – щоби ми робили разом експозиції, досліджували, що у нас є спільного, чим ми відрізняємося. Це все допомагає нам зрозуміти, що Європа – зібрання різних етносів, різних культур, але саме в цьому є наша сила – ми разом».

Своєю чергою, директор Музею української культури у Свиднику Ярослав Джоганик мовив про важливість подібних транскордонних проєктів для збереження культурної спадщини. «У рамках попереднього проєкту нам, крім іншого, вдалося реставрувати 300-річний іконостас у дерев’яній церкві, що знаходиться у Свидницькому скансені, і цей наш здобуток донині має величезний резонанс на Пряшівщині. Цього ж разу маємо на меті оцифрувати матеріали, зібрані у Музеї української культури у Свиднику за майже 70 років його існування. Варто нагадати, в місті Свидник щороку проходить Свято культури русинів-українців, якому минулоріч виповнилося вже 70 років. Уявіть, скільки аудіо- та візуального матеріалу зібрали наші співробітники – це надзвичайно багата спадщина, яку ми маємо зберегти для майбутніх поколінь. Оцифрувати ці 30 тисяч позицій – серед пріоритетів нашого музею в цьому проєкті».

Загальний бюджет грантового проєкту для трьох музеїв становить майже 300 тисяч євро. Зокрема, бюджет Закарпатського музею народної архітектури та побуту – понад 101 тисяча євро, з яких 10% – співфінансування.

Окрім роботи над згаданими культурними продуктами, у межах проєкту також буде придбано сучасне обладнання для збереження та презентації музейних колекцій, проведено низку наукових і культурно-мистецтких заходів, підготовлено наукові й альбомні видання тощо.

Реалізовуватимуть проєкт до лютого 2026 року.